В грудні місяці в Києві Міжнародна організація з міграції організувала зустріч представників громади Донбасу з представниками громади Японії. Цей візит носив характер обміну досвідом країн України і Японії в адаптації й надання допомоги мігруючого населення, що постраждали від конфлікту.
Валентина Мацакова з Костянтинівського ЦДЮТ відвідала цей захід, бо вона входить до складу ініціативної групи від Костянтинівки.
Зустріч почалася зі знайомства з громадами Донбасу. Теми виступів охоплювали питання:
1-щодо інтеграційної підтримки постраждалого населення – від теорії до практичної реалізації,
2-прийняття рішень громадою, успішні приклади інтеграції внутрішніх переселенців, їхній внесок у розвиток громади,
3 - японська культура – приклади успішних проектів.
Наступними презентували свій досвід представники Японії на теми:
1-побудова миру та розвитку в громадах, що постраждали від конфлікту,
2-сталий розвиток громади місцевими органами в маргінальних районах Японії,
3-програма розбудови спроможностей для підлітків в Фукусімі.
Другий день був присвячений системі забезпечення психосоціальної підтримки вимушених переселенців та людей постраждалих від травматичних подій війни на Україні. Протягом дня були проведені психологічні майстер-класи з арт-терапії. В другій половині дня було знайомство з проектами реагування японських організацій на наслідки Великого Східно-японського землетрусу 2011 році й постраждалих внаслідок стихійних лих.
«Мені дуже сподобались психологічні майстер-класи. Все відбувається як в грі, ти можеш спокійно через малюнки, картки, листівки, вправи розповісти про свої переймання й почуття. Ми мало спілкуємось про свої проблеми, а тут так легко ти звільняєшся від цього тягару»- поділилася учасниця захоу Валентина Мацакова.
На третій день відбулась симуляційна вправа. Представників двох країн об’єднали в декілька груп і визначили їм ролі. Одна група – були постраждалі люди, друга – волонтери, третя – місцева влада, четверта – місцеві мешканці. Завданням учасників було знайти різні вирішення ситуацій й проблем, які виникали під час гри.
«Мені було дуже складно. За короткий час треба знайти рішення. При цьому ти знаєш, що за тобою стоять сотні людей, які чекають. Чим довше ти роздумуєш, тим більше ускладнюється ситуація. Ця вправа дуже гарно об’єднує й виводить людей з їх зачиненого внутрішнього світу» - розповіла Валентина.