Сьогодні, 28 липня, відзначається День хрещення Київської Русі – України – це державна пам’ятна дата, яка припадає на день пам’яті князя Володимира.
Хрещення Київської Русі (987-989 р.) – ключова подія за часів правління князя Володимира, яка означає прийняття християнства як офіційної державної релігії. Саме масове хрещення людей відбувалося у 988 році. Детально про хрещення розповідає Повість временних літ авторства. Існує ще декілька джерел, які описують цей період, наприклад "Пам’ять і похвалу Іакова Мніха" та кілька варіантів житій Володимира Святославича. Але інформація цих джерел носить більше легендарний характер, тому потребувала детального дослідження та підтвердження.
Після перемоги в усобиці Святославичів Володимир приділяв велику увагу питанню релігії, вочевидь шукаючи ідеологічної підтримки своїй владі. Він здійснив похід на захід, долучивши до Русі майбутню Західну Україну. Русь тепер стала безпосередньо межувати з Польщею. Польський князь Мешко I охрестився та зробив християнство державною релігією у 966 році.
В літописі є оповідь про "вибір віри" Володимиром, запрошення представників різних монотеїстичних релігій та посилку бояр до країн різної віри. Це можна зараз сприймати як літературний прийом, але не можна виключити того, що Володимир Святославич справді активно цікавився вірами сусідніх країн.
До хрещення Володимира Святославича підштовхнув зовн. чинник. 987 чи 988 до князя звернувся за військовою допомогою візантійський імператор Василій II, проти якого підняв заколот командувач східної візантійської армії Варда Фока. Фока проголосив себе імператором, його владу визнала вся східна частина імперії. Володимир Святославич погодився за умови, що імператор віддасть йому в дружини свою сестру Анну. Василій II висунув зустрічну умову про те, що Володимир має охреститися разом з усім народом Русі.
Князь досяг небувалого престижу на європейській арені, ставши зятем візантійського імператора. Є згадки про те, що про сватання Володимира до Анни стало відомо при дворі французького короля Гуго Капета вже на початку 988. Цього ж року військо вирушило на допомогу Василію II. Битва із військом Варди Фоки завершилася перемогою.
Під час походу, захопивши візантійське місто Херсон, Володимир примусив імператора віддати за нього Анну. Незважаючи на допомогу, Василій II не квапився віддавати сестру за Володимира Святославича та був змушений виконати обіцянку під тиском.
Згідно з літописом після повернення Володимира з походу було повалено язичницьких ідолів, а наступного дня священики, які прибули з Константинополя й Херсона, провели масове хрещення киян у водах Почайни.
На півночі Русі, де християнство було перед тим менш поширене, впровадження нової релігії було зустрінуто вороже. Але й серед киян були люди, вороже налаштовані до християнства.
Володимир Святославич наказав збудувати в Києві храм, присвячений Богородиці (більш відомий як Десятинна церква), встановив церковну десятину і влаштував школи для навчання грамоти. Разом із релігією з Візантії Русь запозичила усю церковну організацію.