Доріжка в саду дає змогу облагородити присадибну ділянку, додати їй своєрідну "родзинку", зробити більш привабливою на вигляд. Вона має бути такою, щоб надихати на розслаблені та навіть романтичні прогулянки. Запланувавши створення доріжок, потрібно врахувати велику кількість тонкощів - наприклад, вартість і якість матеріалу, а також витрачений час.

bOPw5nqaXaphzD-BT_6Uj--3_NvALuJHvQeePsaYz-lU28YCY7EWy_uq-0d-m7rg4p5JYY2xjByrvfuBuqjwyZCjZFQcJNtV7qTutnI1ENs3HgYbFkkd0baPWuTV4H7_OF5sASc6-VDVcvNnZn8WaQ

Джерело ілюстрації: https://begma.garden

З чого ландшафтні дизайнери роблять садові доріжки

Створення цього елемента присадибної ділянки сьогодні доступне з найрізноманітніших матеріалів. Вони поділяються на тверді та м'які.

Поміж твердих:

  • бетон;
  • бруківка;
  • цегла;
  • плитка різних видів.

Зробити красиві доріжки в саду частіше вирішують саме з твердої основи. Вона користується популярністю, незважаючи навіть на те, що її важче укладати. Однак цей матеріал довговічніший, ніж м'який, і його легко очищати. Але робота з ним вимагає багато сил та часу.

М'які матеріали:

  • гравій;
  • мульча;
  • відсів;
  • пісок;
  • щебінка;
  • тріска.

Зробити насипну доріжку буде дуже просто і недорого, а будь-які нерівності легко усуваються. Однак матеріал доведеться часто чистити й оновлювати, що може додати клопоту.

Нерідко тверді та м'які варіанти комбінують для більшої різноманітності дизайну.

Як зробити садову доріжку?

Інструкцію як правильно зробити садову доріжку буде представлено на прикладі каменю, оскільки саме його дуже часто вибирають для виготовлення доріжок на присадибній ділянці. У цьому є сенс, оскільки навіть штучний камінь здатний прослужити до 50 років, а натуральний і зовсім - на століття. Плюс, цей матеріал вирізняється великою різноманітністю форми й забарвлень. Садова доріжка з каменю ідеально впишеться в картину будь-якої присадибної ділянки.

Як зробити кам'яну садову доріжку:

  1. Позначити межі майбутньої доріжки - зазвичай це робиться за допомогою кілочків і ниток.
  2. Вирити траншею потрібної ширини та глибиною близько 20-25 см. 
  3. На дно укласти геотканину, яку потім засипати шаром щебеню, приблизно в 10 см, після чого знову укласти шар тканого полотна.
  4. Доверху заповнити траншею піском і полити водою, щоб добре утрамбувати його і звільнити місце для укладання каменю.
  5. Після утрамбування піску укласти камінь. Для кращого ущільнення бажано простукати його гумовою кувалдою.
  6. Каміння вирівняти по одній висоті за допомогою рівня. 
  7. Шви потрібно засипати сумішшю з піску і сухого цементу, в пропорції 10:1. Цемент допоможе піску схопитися з камінням і зробити його положення міцнішим.
  8. Після засипки не зайвим буде ще раз виконати перевірку рівнем.

Така доріжка буде сідати близько трьох тижнів. Якщо виникне необхідність вирівняти окремі плити, можна додати під них деяку кількість піску. 

Садові доріжки своїми руками: які матеріали і форми обрати

Як правильно підібрати матеріал для доріжки?

Перш ніж узятися до роботи, в обов'язковому порядку потрібно вивчити рельєф своєї ділянки та тип ґрунту, а також подумати про довговічність майбутньої доріжки. Тверді - обходяться недешево, але і первозданний вигляд збережуть на роки вперед, тоді як м'які можна купити недорого, але прослужать вони набагато менше.

Ось, на що можна спиратися при виборі відповідного матеріалу:

  • бетон з армуванням, вібропресована плитка - підійдуть для під'їзної доріжки;
  • бруківка - відмінне співвідношення ціни та якості;
  • дерев'яний спил, натуральний камінь - мають максимально природний вигляд у саду;
  • камінь або плитка - легко чистити;
  • м'який матеріал - дозволить зробити доріжку всього за 1 день;
  • тротуарна плитка – виглядає декоративно, і не менш надійна, ніж бетон.

Садові доріжки - це не тільки своєрідні сполучні нитки між будинком та іншими об'єктами на ділянці. Вони також роблять ландшафт більш доглянутим і привабливим, захищають рослини від витоптування, а взуття - від зайвого бруду. Тому якщо на присадибній ділянці ще немає садової доріжки, про неї обов'язково варто замислитися.