Різдво 25 грудня чи 7 січня. Коли насправді народився Ісус

Існує багато версій і теорій щодо того, коли ж насправді слід святкувати Різдво - 25 грудня, чи 7 січня. В Україні 25 грудня звикли називати католицьким Різдвом, а 7 січня - православним. У чому ж різниця.

Насправді, православні, католики і протестанти відзначають Різдво в один день - 25 грудня, але за різними календарями.

У IV столітті християнська церква мала дуже чіткий та точний розподіл – так звану пентархію. Це означає, що всі християни світу підпорядковувались п’ятьом патріархатам: Римському, Константинопольському, Александрійському, Антіохійському та Єрусалимському. Проте, головними церковними кафедрами були Римська (Західна) та Константинопольська (Східна). Із часом між ними почали виникати суперечки. Важливу роль тут зіграло економічне та політичне становище церков. Адже Римська церква здебільшого "опікувалась" германськими, галльськими та сакськими народами, а Константинопольська зосередила увагу на греках і слов’янах.

На Сході богослужіння правили грецькою мовою, а на Заході почали використовувати латину. Згодом відмінності з’явились у віровченні та обрядовості, а суперечки між Римським Папою та Патріархом Константинопольським переросли у відкритий конфлікт.

Суперечка сягнула свого апогею за правління Римського Папи Лева IX та Константинопольського Патріарха Михаїла Керуларія. Останній вирішив, що Східна церква має бути незалежною від Західної й попросив Папу визнати себе "Східним Папою". Проте він отримав відмову. Ображений Керуларій своєрідно відреагував на образу – він створив документ "Викриття латинян", у якому перелічив всі гріхи Західної церкви. Папа Римський відповів на удар анафемою й відлучив Патріарха від церкви. Водночас Керуларій скликав Помісний собор, на якому засудив Папу та його легатів й піддав їх анафемі. Так, у 1054 році відбувся остаточний розкол єдиної церкви й виникли католики та православні християни.

Попри відмінності у богослужінні, до XVI століття всі церкви дотримувались Юліанського календаря – сонячного. Його ще у 46 році до нашої ери започаткував імператор Гай Юлій Цезар за рекомендацією астронома Созігена. Саме відтоді рік став тривати 365 або 366 днів й поділився на 12 місяців.

Проте у 1582 році астрономи помітили, що юліанський календар відстає від сонячного циклу. Це пояснили тим, що астрономічний рік триває не рівно 365 днів, а 365 діб, 5 годин, 48 хвилин і 6 секунд. І якщо 5 годин враховували під час високосного року, то про 48 хвилин і 6 секунд "юліанці" взагалі забули. А вони за понад півтора тисячоліття набігли на цілих 10 діб.

Сучасне суспільство живе за григоріанським календарем, який ввів в 1582 році папа римський Григорій XIII. Цей новий календар так і назвали «новий стиль». Різниця між двома стилями кожні 100 років збільшується на 1 день. Зараз, юліанський календар відстає від григоріанського на 13 днів.

Понад 75% християн світу відзначають Різдво 25 грудня, й лише 25% людей святкують його 7 січня. Показово, що більшість православних християн, а саме віряни Антиохійської (Сирія), Александрійської (Африка), Кіпрської, Румунської, Елладської церкви (Греція), також відзначають Різдво 25 грудня. До них приєднується й Латвійська православна церква, яка підпорядковується Московському патріархату. Й лише ті церкви, на яких віддавна впливала Москва, вважають 7 січня офіційним Різдвом. Це стосується вірян Російської, Єрусалимської, Сербської і Грузинської церков, афонських монастирів, а також православних України й Білорусі.

80% населення України є православними християнами. Інші 20% – це віряни греко-католицької та римо-католицької церков, а також численні представники протестантських конфесій. Тобто, "панівною" релігією в Україні є православ’я, говорить доктор богословських наук Дмитро Степовик. Саме тому в нашій країні й греко-католики, й протестанти святкують Різдво 7 січня. І хоча де-факто вони визнають правильність Григоріанського календаря, але не хочуть протистояти православній церкві. Лише римо-католики відзначають народження Христа 25 грудня. У 2017 році в Україні 25 грудня офіційно визнали Різдвом, щоб висловити повагу представникам інших конфесій. Після цього, щоправда, між вірянами виникли численні суперечки, адже Ісус Христос не міг народитись двічі.

Суперечки щодо реальної дати народження Христа тривають. Зокрема, не існує точної дати, коли народився Ісус Христос. Проте у християнській традиції, яка спирається на астрономічний календар, днем народження Христа вважають час після зимового сонцестояння. Адже саме 25 грудня до світлого часу доби починає додаватись хвилина, що означає відродження світла. Ще за язичництва цю дату вважали перемогою добра над злом, а християни почали шанувати її як народження Ісуса. Тобто, українці втрачають цей момент і відзначають його аж на два тижні пізніше.Окрім цього, перед Різдвом християни дотримуються Пилипівського посту, який є одним із найважливіших у році. Католики завершують піст 25 грудня, а тоді зі спокійною душею відзначають Новий рік – свято співів, танців та веселощів.

Тоді як православні віряни починають постувати 28 листопада й закінчують 6 січня. І прямо посеред посту, коли необхідно духовно очиститись та підготуватись до зустрічі Різдва Христового, вони гучно святкують Новий рік, що не є логічно. Тобто, відзначення Різдва 7 січня порушує перебіг свят і створює своєрідний дисонанс у релігійному житті.

Слід зазначити, що багато людей наразі відзначає різдво, не спираючись на релігійну основу. Для деяких людей це всього лише одне з серії Новорічних Свят. Тому кожен сам для себе обирає, коли і як його відзначати.