Прапор Сергія Ісаєва майорить над Костянтинівкою - ВІДЕО

Сергій Ісаєв був патріотом України, волонтером. У липні 2015 року пішов добровольцем у лави ЗСУ. Служив у 122 батальйоні 81 бригади старшим сержантом – командиром 1-го інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу.25 квітня 2016 р. близько 14 год.20 хв. під час виконання завдання по знешкодженню мінно-загороджувальних перешкод біля населеного пункту Новгородське Сергій загинув від ворожої міни ОЗМ-72 забрав його життя.

Вчора, 18 квітня, провели міські спортивні змагання з орієнтування, які присвятили пам’яті Сергія. Організацією та проведенням займалися викладачі ЦДЮТ тур клубу «Орієнтир» Олександра Сендецька та Людмила Обєдєнко.

Після закінчення змагань рідні, друзі та побратими пішли до будівлі колишньої школи №7, де була розташована частина, в якій служив Сергій.

Цьогоріч прапор піднімали: Андрій Тараман, Іван Мілер та Яхин Руслан. У Костянтинівці підняттня прапора і спортивні змагання Сергія Ісаєва будуть проводити щорічно у квітні місяці.

Руслан Яхин: «Сергея я знал с 2014 года, с начала агрессии. Знаю его, как патриота Константиновки, нашого Донбасса. Мы вместе помогали с первых дней бойцам, которые стояли в Донецкой области. Когда боевые действия усилились, Сергей делал мужественный поступок, он ушел служить добровольцем в часть, которая находилась в Константиновке. При выполнении боевого задания погиб от взрыва хитрой мины, которая была с «сюрпризом». Основная часть стояла, а под ней еще одна. Когда одну достаешь, взрывается вторая. Ставили ее мастера своего дела. В очередной раз доказывает, что война идет не с обычными шахтерами, а с людьми, которые прошли подготовку, и я думаю, что прошли боевые действия в других местах. Конечно, очень тяжело, что жизнь забирает самых лучших, самых преданных своему делу. Сергей будет всегда в памяти у нас, как образец мужества и патриотизма».

Іван Мілер: «Я його особисто не знав, але багато чув. Я з третьої хвилі мобілізації. Сьогодні приїхав підтримати рідних Сергія. Будемо встановлювати прапор».

 Ольга Барабаш: "Сергій дуже хотів, ще в 2014 році, коли до нас прийшли незаконні збройні формування, які вішали всюди російські прапори, щоб над нашою землею висів український прапор. Мріяв про те, щоб над Костянтинівкою завжди майорів український прапор. За власні гроші купив великий прапор і хотів його повісити на будівлі 7-ї школи".

За три дні до того, як планував повісити прапор, Сергій підірвався на ворожій міні. Його мрію виконали його рідні, друзі. Тепер прапор щорічно оновлюють.