Друга світова війна і Костянтинівка

З початком війни в місті, як і в усій країні, почалася мобілізація. Усього в червні-жовтні 1941 р. було мобілізовано близько 10% населення міста.

У самій Костянтинівці в 1941 році були створені чотири евакогоспіталі. У них працювали місцеві лікарі, серед яких Карлашев, Ельгорт, Стасенко. Багато жителів увійшли до складу створюваних воєнізованих формувань: народного ополчення, МППО, винищувальний батальйон тощо. Основною формою допомоги фронту цивільних осіб стала їх активна участь в оборонних заходах.

З перших днів війни підприємства перебудовувалися на режим воєнного часу. Виробляли снарядні стакани, кольоровий метал, димові суміші, кислоти, жовтий фосфор. «Автоскло» випускав спец - і броньоване скло, скло для віддзркалювачів, триплекс. Скляний завод у липні почав випуск пляшок із запалювальною сумішшю (пляшки постачав пляшковий, запали - хімічний заводи).

На заміну мобілізованих стали старшокласники й студенти технікумів, домогосподарки, випускники ФЗУ, надаючи посильну допомогу підприємствам. Евакуація підприємств з Костянтинівки здійснювалася протягом жовтня. Ешелони відправляли на Урал, у Казахстан.

Ворожі війська вступили в Костянтинівку 28-29 жовтня. З цього часу почалася окупація, яка тривала майже два роки.

За 22 місяці окупації з Костянтинівки на роботи в Німеччину було примусово вивезено від 1200 до 1500 осіб. Жителі, в основному це була молодь, відмовлялися їхати, ховалися, намагаючись уникнути примусової відправки. У відповідь поліцією систематично проводилися облави в громадських місцях, обшуки по хатах, погрози родичам. На залізничному вокзалі майбутніх працівників саджали в товарні вагони, і потяг відправляли в Третій Рейх (остарбайтери).

 Окупанти широко застосовували «покарання за законами військового часу»: тілесні покарання, ув’язнення, катування, страти. Особливо жорсткі заходи вживалися по відношенню до підпільників і запідозрених у допомозі їм.

У лютому 1943 року в небі Костянтинівки відбувся масштабний повітряний бій. Під час нього льотчик-винищувач Шидловський здійснив героїчний вчинок - таран ворожого літака. Бомбардувальник люфтваффе упав і вибухнув в одному кілометрі на північ від Костянтинівки.

У серпні-вересні 1943 р. військами Південного й Південно-Західного фронтів проводилася Донбаська стратегічна наступальна операція, у рамках якої зокрема 6 вересня була звільнена Костянтинівка.

Передові рухомі частини були з складу 259-ї та 266-ї стрілецьких дивізій, 23-го танкового корпусу, 179-го винищувально-протитанкового артилерійського полку, 152-го гаубичного полку, мінометного полку. У Костянтинівці була одна з проміжних ділянок оборони вермахту.

5 вересня стрімким ударом танки 135-ї танкової бригади під керівництвом комбрига М.З. Безнощенко знищили оборонні підрозділи 62-ї піхотної дивізії вермахту і підійшли до околиці міста. Тут зав’язався бій з силами противника, які безпосередньо прикривали місто. У бою особливо відзначився командир 1-го батальйону капітан Патрушев. Звільнення міста було результатом спільних дій усіх передових рухомих частин.

Особливо відзначилися 135-я танкова бригада та 179-й ІПТАП, яким на той час було присвоєно почесне найменування «Костянтинівські». У сквері ім. Шевченка поховані воїни 135-й і 39-й танкових бригад, над їх могилами завмер на постаменті Т-70.

Усього під час звільнення міста, за наявними даними, загинуло 187 воїнів, які з почестями поховані у Костянтинівці.

За 22 місяці війська Третього рейху знищили 15 382 особи - в розташовувався на території Хімічного заводу концтаборі замучили понад 10 000 мирних громадян і військовополонених, за відмову з ними співпрацювати розстріляли 305 кадрових робітників 1000 мирних жителів стратили в Сергеевской балці на північно-західній околиці міста (наприкінці грудня 1941 р,. було знищено 240 євреїв), 1434 людини насильно вивезли на роботи до Німеччини. На військових фронтах воювали понад 20 000 костянтинівців, понад 10 000 удостоєні урядових нагород, 21 - звання Героя Радянського Союзу. У міському військкоматі зберігається книга втрат в роки війни. У ній значаться 8124 солдата, сержанта, старшини, матроса і офіцера.

Імена костянтинівців, які віддали свої життя за Батьківщину, можна знайти у Книзі пам'яті України.

При відступі німецькі війська завдали місту матеріальну шкоду на суму 442 мільйони рублів: підірвали і спалили майже всі заводи, знищили 60% державного житлового фонду, 25 шкіл, 2 кінотеатри, міську бібліотеку, лікарню, інші установи.

Інформація з відкритих джерел