“Дихають в потилицю” або “все добре” – як спостерігачі працювали на дільницях у 49 окрузі

На Донеччині у день голосування 21 липня на усіх виборчих дільницях працювали громадські спостерігачі. Одні спостерігачі фіксували порушення, інші їх не бачили.

На усіх виборчих дільницях в Україні 21 липня зареєструвалися 227197 громадських спостерігачів. Сказати, скільки з них працювали у день голосування, не можна, оскільки вони реєструвалися у журналах на кожній дільниці. В Донецькій області від партій зареєструвався 4191 спостерігач, від кандидатів-“мажоритарників” 6928 осіб, від громадських організацій – 2637.

- Спостерігачі в ідеальній системі координат - це люди, які хочуть забезпечити прозорість та законність виборів. Якщо мова йде про громадські організації, то мотивом людей є прозорість виборів як основного інструменту демократії, незалежно від політичних уподобань. Для партій спостерігачами мали б бути їх прихильники на місцях, які добровільно та безкоштовно йдуть спостерігати за прозорістю і законністю, але вже в інтересах свого кандидата, або партії, - каже аналітик Андрій Грудкін.

Людмила Зоненко у день виборів була спостерігачкою від політичної партії “ЄС” на дільниці № 140936, яка була у кінотеатрі Костянтинівки. Раніше працювала у дільничній комісії, цього разу вирішила спробувати себе в іншій ролі.

- Напередодні я проходила невелике навчання, як працювати спостерігачкою. Зараз зранку на дільниці спокійно, є окремі порушення, але на мій погляд, незначні: то ручка зникла у кабінці, то штора не закрилася. Загалом голосування проходить спокійно, люди знаходять себе у списках і голосують, - сказала Людмила.

Голова цієї ДВК № 140936 Лариса Коваленко каже, що спостерігачів на її дільниці більше, ніж членів комісії. І вони прискіпливо спостерігають за процесом.

- Спостерігачі дуже прискіпливі, дихають просто в потилицю, вони не заважають працювати членам комісії, але пильно спостерігають. Я розумію, що це їхня робота в цей день, але вони ставлять під сумнів нашу роботу, а ми не давали приводу, - каже голова комісії.

Кожна політична партія або окремий кандидат, які зацікавлені у чесних і прозорих виборах, мали навчити своїх спостерігачів. В українських умовах це далеко не так.

- Навчання спостерігачів не є обов’язковим ні для них самих, ні для суб’єктів виборчого процесу, які їх висувають. Але від професійності спостерігачів залежить ефективність дій і подальших результатів. Часто спостерігачі бачать порушення, але через недостатню кваліфікацію не вчиняють передбачених законом і процедурою дій, - каже аналітик Андрій Грудкін.

Cпостерігачі у Дружківці на дільниці, яка була у 7 школі, були як новачки, так і обізнані з виборчимпроцесом. Одна з жінок весь час сиділа біля скляних урн для голосування і вела свій підрахунок голосів, відмовлялася спілкуватися, пославшись на зайнятість. При цьому часто кількість спостерігачів або дорівнювала кількості членів комісій, або перевищувала їх.

Тетяна Мацко вперше бере участь у виборах. Каже, що представляє кандидатку з Києва, яку не знає.

- Для мене це перший досвід. Я зараз у відпустці, вирішила скористатися цим і щось заробити. Скільки мені заплатять, не знаю. Зате я отримаю новий досвід, якщо сподобається, буду і надалі брати участь у виборах, - сказала Тетяна.

Ця спостерігачка не знає, що їй робити у випадку порушення виборчого процесу, на момент розмови усе, за її словами, відбувалося прозоро і чесно.

“Місцеві” мажоритарники-самовисуванці нерідко використовували адмінресурс, а так звані “парашутисти” (кандидати, які живуть в інших містах, але на вибори йдуть по вашому округу) застосовували змішану тактику: наймали спостерігачами як місцевих мешканців, так і привозили своїх людей.

Щодо партій, то раніше вони покладалися на роботу місцевих штабів, які повинні були знайти людей та найняти їх офіційними спостерігачами. Більшість так і зробила цього разу, знову ж таки з причини відсутності реальних ідейних волонтерів, - говорить Андрій Грудкін.

Під час нашого перебування на дільницях, в усіх спостерігачів ми питали, чому вони беруть участь у виборчому процесі. Лише одна спостерігачка сказала, що переживає за майбутнє і хоче, щоб її діти жили у вільній незалежній країні. Решта розраховує на певну оплату, один чоловік сказав, що його “найняли”, він відпрацьовує гроші.

- Мене найняли на цю роботу, я не буду говорити, за які гроші. Тому я на дільниці спостерігаю. Так, я бачу певні мілкі порушення, але не вважаю їх такими, щоб здіймати галас чи щось повідомляти поліції. У свій блокнот я записую, - сказав спостерігач у Костянтинівці на одній з дільниць, який відмовився назвати прізвище і не дозволив його фотографувати.

Найбільше на усіх дільницях були представлені спостерігачі громадянської мережі ОПОРА. Їх напередодні виборів навчали. У день голосування вони повідомляли про різні порушення і викликали поліцію.

В Україні вибори давно стали способом підзаробити. Ті партії, які мають реальні осередки та прихильників, готових безкоштовно бути офіційними спостерігачами, або є малочисельними, або мають поодинокі “живі” штаби в конкретних регіонах. Варто зазначити, що і люди не проти заробити зайву копійчину, іноді навіть не знаючи, від якого кандидата чи партії вони “спостерігають”. Тому спрацьовує правило: попит породжує пропозицію.