Мінус мільйони життів: підбірка найстрашніших епідемій в історії людства

Увесь початок 2020 року світ намагається впоратись із новим випробуванням – коронавірусною інфекцією nCoV, розповсюдження якої почалося з китайського міста Ухань наприкінці 2019 року. Але це вже не перша епідемія, з якою зіткнулося людство.

Історія пам’ятає набагато страшніші та спустошуючі епідемії, ніж китайський вірус. Далі – трохи докладніше про них.

Чума

Ця страшна хвороба декілька разів прокотилася світом, адже тоді не було відомо, звідки береться чума та як її лікувати.

Чума Юстиніана спалахнула у 541 році у Візантії, або Східній Римській імперії, та забрала близько 100 млн. життів. Вважається, що це була перша в історії пандемія. Згідно з літописом, імператор Юстиніан перехворів чумою, але одужав.

Юстиніанову чуму пов’язують із декількома передумовами. Перша – це виверження вулкану, внаслідок чого у повітрі був значний вміст вивержених частинок, а сонце було таким, як під час затемнення. Друга – загострення військових конфліктів та значна міграція населення.

Місце появи вірусу – Єгипет, місто Пелузіум. Звідти чума рознеслася по торгових шляхах і розповсюдилася по усіх країнах Середземномор’я, а далі досягла суміжних їм країн.

Із бубонною чумою, або чорною смертю, Європа зіткнулася у 14 столітті. Головні ознаки хвороби – інтоксикація, висота температура, ураження легенів, а також лімфатичної системи. Саме внаслідок запалення лімфатичних вузлів утворювалися так звані «бубони». Основним джерелом чуми були щури, а передавали її блохи, що жили на гризунах.

Саме у цей час з’явився чумний доктор, який зараз став частиною поп-культури. Тоді вважалося, що тільки він може якщо не вилікувати людей, то полегшити їх страждання.

За даними істориків, чорна смерть забрала життя від 75 до 200 млн. людей. Спалахи бубонної чуми виникали у різних частинах Європи протягом 100 років. Останній спалах був зафіксований у 1600-х роках на території Великобританії.

Далі окремі спалахи чуми ще фіксували протягом 19-20 століття. Першу протичумну сироватку відкрив шведський вчений та лікар Александр(прим. це не помилка, так ім’я перекладається з французької)Жан Еміль Єрсен.

Холера

До 19 століття спалахи цієї хвороби фіксувалися тільки в Індії. Хвороба розповсюдилася через спеку, забруднення води та масове скупчення людей біля річок. Загалом було сім пандемій холери з 1817 по 1861 рік. Ланцюг такий: через Японію, Сирію, Саудівську Аравію, Туреччину, Єгипет та Росію до Європи. У 1961 році холера дісталася до Африки та Америки. Випадки зустрічаються у Західній, Південній та Центральній Африці, Гаїті. Від холери загинули близько 40 млн. людей.

Хвороба характеризується гострими розладами травлення, сильним зневодненням організму, слабкістю та втратою м’язового тонусу, судомними посмикуваннями у м’язах. За відсутності лікування люди помирали через декілька годин.

Проказа (лепра чи хвороба Хансена)

Одна з найдавніших хвороб, яка уражає шкіру та периферійну нервову систему. У Середньовічній Європі прокази боялися більше, ніж зараз раку чи СНІДу, хоча вона не передавалася через прості дотики та не завжди призводила до смерті.

Оскільки довгий час хвороба була невиліковною, вона стала причиною дискримінації хворих. Для хворих створювали лепрозорії, їм заборонялося відвідувати церкву та інші громадські місця. Проказа була обґрунтованою причиною для розірвання шлюбу.

Пік захворюваності – 12-14 століття. Вважається, що зникнення хвороби пов’язане із переходом на більш збалансоване харчування, коли до раціону увійшли овочі, завезені з інших континентів. Збудника лепри відкрив норвезький лікар Ґергард Гансен у 1871 році.

Тиф

Тиф, як і чума, має декілька різновидів. Висипний тиф розповсюдився на початку 20 століття та передавався від хворої людини до здорової через вошей. Епідемії спалахували на лініях фронту та у концтаборах. Вакцину від висипного тифу розробив науковець Олексій Пшеничнов у 1942 році.

Переносником поворотного тифу, на відміну від висипного, є не тільки воші, але й кліщі. У Судані під час Першої світової війни від поворотного тифу загинули 100 тис. людей.

Черевний тиф– гостра бактеріальна інфекція, яку спричинює сальмонела черевного тифу. Симптоми: гарячка, загальна інтоксикація з розвитком загальмованості нервової діяльності, шкірні висипки, збільшення печінки, селезінки і ураження лімфатичного апарату тонкої кишки.

Іспанський грип, або іспанка

Пандемія іспанського грипу підпадає на 1918-1919 рік, тобто на кінець Першої світової війни. Першою про спалахи смертельного грипу повідомила Іспанія, звідси й назва. Від хвороби загинули близько 75 млн. людей. На останніх стадіях хвороби починалася кровотеча в легенях, вона й ставала причиною смерті. Основна причина розповсюдження – масове пересування військ країн, які брали участь у війні. Загалом на цей грип перехворіли приблизно 400 млн. людей.

Сучасні дослідження стверджують. Що вірус іспанки H1N1 має спільні риси із вірусом пташиного грипу H5N1, але є слабшим.

Віспа

Ще одна найдавніша хвороба. Епідемії віспи декілька разів спустошували планету. Перші описи віспи містяться в єгипенських папірусах, складених близько 4 тис. років до нашої ери. Наймасштабніша епідемія у 18 столітті забрала 60 млн. життів. У тому ж столітті від неї створили вакцину, а перше щеплення зробив англійський лікар Едвард Дженнер 8-річному хлопчику.

У 1980 році ВООЗ оголосила, що натуральна віспа ліквідована у природі за допомогою вакцинації.

Звісно, до цього переліку потрапили не всі хвороби та епідемії. Незважаючи на високий рівень сучасної медицини, далеко не всі хвороби все ще є виліковними. Але, як свідчить історія, людство стійко витримало найстрашніші пандемії. Від усіх названих тут хвороб та вірусів були знайдені ліки та вакцини. А це дає надію, що у близькому майбутньому людство буде згадувати про сучасні невиліковні хвороби як про страшний сон.