Що може очікувати заробітчан за кордоном та як себе вберегти

Що змушує людину покидати дім і перебиратися за сотні чи тисячі кілометрів? Скільки людей, стільки й відповідей. Проте важливо знати головне.

Одні шукають ліпших можливостей для особистісного розвитку, інші просто хочуть побачити світ. Хтось не ідентифікує себе з місцем, де народився. Когось нічого не тримає: сім’ї немає або родичі давно вже не рідні. Проте усіх об’єднує одне: пошуки кращої долі, бо ніхто не покидає місця, де йому добре. І хай там як по-різному люди собі її уявляють, дуже часто все зводиться до вищого рівня добробуту, а саме хорошої роботи та достойної зарплати.

Щоб вирушити в далеку дорогу й, можливо, ніколи не повернутися, треба мати певну мотивацію. Вищий рівень добробуту — це, мабуть, головний фактор міграції, ключовий мотив, яким керуються трудові мігранти.

За останні шість років кількість українців, які регулярно їздять до РФ на заробітки (фактично кількість перетинів контрольованої ділянки українсько-російського кордону, бо дані, що стосуються ОРДЛО, сюди не входять), зменшилася на 30%. Пояснень тут кілька. По-перше, надзвичайно важливий політичний фактор. Дуже високий ризик того, що вас звинуватять у шпигунстві чи без суду та слідства посадять до в’язниці.

Користуються українським заробітчанством і російські спецслужби. Згідно з багатьма повідомленнями ЗМІ, ФСБ активно вербує понад 60% українських "гастарбайтерів" до співпраці: передачі відомостей, ведення пропаганди і навіть участі у незаконних збройних формуваннях "ЛНР" та "ДНР". Про масштаби та результативність цією роботи можна лише здогадуватися, враховуючи що росіяни мають у своєму спорядженні необмежений арсенал засобів. Відбирання документів, обмеження пересування, невиплата заробітних грошей – все це, як то кажуть, квіточки.

За даними правозахисників, вже кількасот українців потрапило до російських тюрем, бо стали жертвами кримінальних схем. Наприклад, влаштувавшись на роботу до служб доставки товарів, українці, самі того не знаючи, ставали наркокур’єрами, після чого потрапляли на гачок до російських силовиків. Водночас, через заробітчан та їхні родини Росія має прямий економічний вплив на значну частину українського суспільства, то навіщо ризикувати?

По-друге, не менш важливий економічний фактор. Санкції Заходу та падіння цін на енергоносії призвели до глибокої рецесії російської економіки та знецінення рубля. Наслідок — доходи суттєво зменшилися, тепер вони бачаться не надто високими на тлі зарплат в інших країнах Західного спрямування. Водночас, падіння російської економіки супроводжується погіршення соціально-побутових умов, які працедавці надають українцям у користування, як правило, потім вираховуючи частину грошей з заробітної плати. Працювати в Росії на даний момент стало просто невигідно.

По-третє, світоглядний фактор. Очевидно, що значна частина українців й зі Сходу, і із Заходу України після початку українсько-російської війни на Донбасі якщо не прямо вважає РФ ворогом, то принаймні ставиться до неї неприязно. Мабуть, дехто вирішив, що краще бідувати вдома, ніж працювати на агресора. І цей мотив дуже сильний для багатьох наших співвітчизників.

Щоб зменшити потік міграції, потрібно діяти. Слід створювати альтернативу, такі робочі місця в Україні, які давали б змогу заробляти не набагато менше, ніж на Заході. І для цього спочатку має з’явитися усвідомлення проблеми, а далі добре продумана державна політика. Інвестиційний клімат повинен бути на якісно іншому рівні. Малий і середній бізнес повинен отримувати всебічну підтримку (для цього діє державна програма кредитування бізнесу). Та й узагалі держава має організувати життя таким чином, щоб економічні ресурси (праця, капітал, підприємці, державні інституції тощо) були якісні та доступні.

Кожен українець — це "бойова" економічна одиниця, бо навіть якщо він працює в тіні й не платить податків прямо, то робить це опосередковано через споживання (ПДВ, акцизи), купівлю товарів і послуг тих, хто платить. Робота кожного є внеском у ВВП та економічну могутність нашої держави. Хай там як але останнім часом вибір місця роботи спонукає до роздумів кожного, хто вирішив працювати за межами нашої держави, адже загроза використання українців, як інструментарій у політичній та інформаційній війні проти України Російською Федерацією створює реальну загрозу для майбутнього наших співвітчизників.

Практика показує, що дії російських спецслужб по відношенню до затриманих українських громадян зазвичай украй жорстокі, зухвалі і нещадні, такі, що викликають у людини почуття безвихідної ситуації. Такі дії зазвичай супроводжуються застосуванням фізичних і психологічних тортур при повній безкарності представників російських спецслужб. Якщо ви через ті або інші обставини вимушені відвідувати територію Російської Федерації, дотримуйтеся запобіжних заходів, а у разі посягань спецслужбами Російської Федерації на здоров'я і свободу громадян України і членів їх сімей, у тому числі з метою залучення до розвідувально-підривної діяльності, пам'ятайте, що консульський відділ Посольства України в РФ, а також Служба безпеки Україна завжди гарантує свій захист і допомогу.

Посольство України в РФ: м. Москва, телефон : +7 (495) 629 46 81; e-mail: [email protected]

Пам’ятайте, наше Посольство та консульства завжди готові прийти вам на допомогу. Тому якщо ви все ж таки опинились в умовах, коли вимушені працювати чи перебувати в Росії - збережіть ці контакти.