Що Інститут вивчення війни говорить про війну в Україні

Інститут вивчення війни - це американський аналітичний центр, заснований 2007 року Кімберлі Каган. Штаб-квартира розташована у Вашингтоні. Вони досліджують військові дії на території різних країн.

Американський Інститут вивчення війни (ISW) аналізує ситуацію на фронті з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Їхніми мапами бойових дій, щоденною аналітикою та прогнозами користуються ледь не усі українці.

Зберемо загальну інформацію про те, що вони говорили про війну росії з Україною.

На думку аналітика Джорджа Вароса, російська стратегічна мета щодо України з 24 лютого ніколи не змінювалася. На думку Інституту, стратегічною метою кремля є контроль над усією Україною політично, а потім, ймовірно, і географічно. 

В Інституті вивчення війни говорять про уповільнення російського війська. Зокрема, коли росіяни наблизилися до битви під Києвом, і були на околицях Оболоні, в Бучі, в районі Бородянки, їхні операції уповільнилися. Просування Маріуполем, тамтешнім міським середовищем, теж було повільним. 

“Отже, вивчаючи динаміку, ми бачимо, що темп сповільнюється, коли вони наближаються до більш густонаселеної території. Тому ми очікуємо, що лінія Краматорськ – Бахмут, передусім на шосе E40, де є підготовлені українські оборонні позиції, уповільнить темпи Росії.

Навіть Сіверськ намагаються захопити дуже повільно. Приблизно з початку липня, відколи росіяни захопили велику частину адміністративного кордону Луганської області, вони не змогли просунутися значно далі й захопити Сіверськ, що важливо, враховуючи те, наскільки маленьке це місто. Я маю на увазі, що не бачу перспектив того, що росіяни досягнуть швидких успіхів, беручи до уваги складнішу та ще краще підготовану оборону Донеччини”, - говорить Джордж Варос.

Також на його думку, росіянам не вдасться найближчим часом захопити Краматорськ і Слов’янськ, тим більше до 11 вересня (саме у цю дату, аналітики вважають, росія проводитиме референдуми на окупованих територіях).

В Інституті вивчення війни заявляють про те, що Луганська компанія значно виснажила сили росії. Результатом стає і розкол всередині них. Нещодавно у соцмережі з’явилося відео, де бойовики невизнаної “лнр” відмовляються вести бої на Донеччині. Таким чином аналітики запідозрили розкол між “лнр” та “днр”.

Окрім того, в інституті вивчення війни побачили, що росія проводить приховану мобілізацію, що доводить нестачу військових. 

“Ми бачимо формування батальйонів по всій російській федерації, переважно з регіонів, де є етнічні меншини, такі як Татарстан, Башкортостан, Осетія, Чечня, Пермь, Красноярськ. Цікаво, що вони формують один батальйон в Московській області, але мені не зрозуміло, набиратимуть туди переважно москвичів чи національні меншини, які працюють та живуть у Москві. Водночас у Санкт-Петербурзі та інших, скажімо так, європейських частинах російської федерації ми не бачимо, принаймні поки що, доказів відкритого формування таких батальйонів. Це індикатор того, що, можливо, Кремль прагне не відправляти на війну етнічних росіян, а радше віддає перевагу етнічним меншинам”, - зазначає Джордж Варос.

Також в Інституті вивчення війни сумніваються у тому, що Білорусь офіційно вступить у війну з Україною. Це пов’язано з безпековими проблемами самого президента Лукашенка, який не наважиться відправити свої правоохоронні та військові сили в Україну, боячись чергових протестів проти його влади.

“російська федерація і кремль під керівництвом путіна, є ревізіоністською, реваншистською державною владою. Вони розглядають усі колишні радянські держави як частину законної сфери впливу росії. Я був би дуже схвильований, якби путіну вдалося досягти своїх максималістських цілей в Україні, зокрема, якщо вони дійдуть до Одеси та далі. В зоні ризику опинилися би Молдова, а також Грузія. Кремль вважає Молдову частиною своєї сфери впливу, тим більше, на тлі зусиль президентки Санду з посилення реформ і розвитку відносин з Європейським Союзом”, - додає Джордж Варос

Щодня ISW аналізує дії російського керівництва та військ у цій війні проти нашої держави. Дуже часто їх матеріали, думки та аналітика відповідають дійсності.